«Слава Україні», сказане без зброї Історія Героя, яку не має права забути жоден Новий рік

Напередодні Нового року ми традиційно озираємося назад. Підбиваємо підсумки. Думаємо про майбутнє. І згадуємо тих, завдяки кому це майбутнє взагалі можливе.

Ми не можемо розповісти про всіх. Але можемо згадати одну історію — як символ тисяч інших.

Це історія Олександр Мацієвський — українського воїна, солдата Збройних Сил України.

У березні 2023 року світ облетіло коротке відео. Беззбройний український боєць стоїть перед ворогом. Він знає, що буде далі. І все ж спокійно, без крику, без ненависті, говорить слова, які стали моральним кордоном цілої нації:
«Слава Україні».

За ці слова його було розстріляно.

У цій миті — не лише смерть. У ній — вибір. Залишитися людиною. Не зректися себе. Не зламатися навіть тоді, коли життя вже майже обірване.

Олександр не був відомим. Він не шукав героїзму. Він був одним із нас — сином, батьком, побратимом. Саме такими людьми тримається країна. Саме вони роблять свободу не гаслом, а реальністю.

У 2023 році Олександру Мацієвському було присвоєно звання Герой України посмертно.

Напередодні Нового року ця історія — не для жалю.
Вона — для пам’яті.
Для відповідальності.
Для тиші, у якій кожен має чесно відповісти собі, що означає бути українцем.

Герої не зникають.
Вони залишаються з нами — у словах, у виборі, у пам’яті.